послухати

I посл`ухати

-аю, -аєш, док., перех. і без додатка,

1) Сприйняти слухом чиюсь мову, розповідь і т. ін., вислухати кого-, що-небудь. || кого. Побувати на концерті якого-небудь співака або відвідати оперу з його участю.

2) Слухати кого-, що-небудь якийсь час, прислухатися до чогось.

3) Слухаючи, визначити стан деяких внутрішніх органів (серця, легенів, бронхів); вислухати.

4) Узяти до уваги чиїсь поради, побажання; виконати вимогу, наказ чи розпорядження когось; послухатися.

5) тільки наказ. сп. послу́хай, послу́хайте, часто в сполуч. з част. лиш, лишень, бо і т. ін., розм. Уживається перев. разом із звертанням, щоб привернути чиюсь увагу.

II послух`ати

-а́ю, -а́єш, недок., перех., заст.

Слухати (у 4 знач.); слухатися.